Нацбанк України назвав ризики, пов’язані з криптовалютами

Перший заступник голови Національного банку країни Катерина Рожкова роз'яснила позицію НБУ щодо криптовалют. Вона повідомила, що регулятор розглядає криптовалюту лише як віртуальні активи, які не є грошима. Причиною такої думки і те, що цифрові валюти неспроможні виконати основні функції коштів, саме розрахунки і накопичення. Рожкова уточнила, що криптовалюти не відносяться ні до грошових коштів, ні до валют за їх визначенням, ні до способів оплати або електронних грошей.

Які ризики використання криптовалют?

Заступник зазначила, що актив є високоволатильним, зокрема це стосується багатьох монет і токенів, тому створює значний ризик для їхніх власників. Додатково створюється ризик шахрайських маніпуляцій та фінансових пірамід. Рожкова згадала і про використання криптовалют як засіб відмивання грошей, ухилення від сплати податків або порушення валютного законодавства.

Є ризик і для самого Центрального Банку – популяризація криптовалюту може призвести до виникнення паралельного грошового обороту, не підконтрольного НБУ, а це, у свою чергу, негативно вплине на монетарну політику країни. Нацбанк побоюється загрози для своєї основної функції, як-от стабільне функціонування грошової одиниці гривні. Держава боїться втратити монополію для створення грошей.

Серед інших ризиків перетікання частини депозитів у криптовалюти та інші віртуальні активи, що загрожуватиме фінансовій стабільності банківської системи загалом. Повідомляється, що регулятор не планує забороняти використання криптовалюти, але вони потребують законодавчого регулювання. Передбачається встановлення обмеження на обмін криптовалют на інші майно та послуги. Також Нацбанку необхідно продумати обмежувальні заходи щодо захисту економіки у разі криз.

Як регулюється криптовалюта в Україні?

Робота над законодавчим регулюванням криптовалюти в Україні все ще продовжується. Відомий лише те що, що вона стане засобом платежу. Національний банк України визначив, що цифрові активи підлягають обміну лише на інші активи чи фіатні кошти (гривню). У законопроєкті "Про віртуальні активи" зазначено про неможливість придбання товарів за криптовалюту. Згідно з Конституцією, єдиним законним платіжним засобом є гривня. Обмін на «інші валютні цінності» передбачений лише у випадках, що окремо розглядаються регулятором.

Які альтернативи?

Натомість користувачам криптовалют пропонують звернути увагу на цифрові національні валюти – CBDC (Central Bank Digital Currency). У цьому питанні НБУ солідарний із національними банками низки інших країн. Відмінність між класичною криптовалютою та національною цифровою валютою полягає в емітенті. Як пояснила Катерина Рожкова, емітентом CBDC є Центральний банк: він випускає цифрові гроші так само, як і звичайні. Емітентом криптовалют може бути будь-хто і продати коїни можна тільки поки на них є попит.

86% опитаних центробанків із звіту Банку Міжнародних розрахунків за 2021 рік досліджують можливість випуску власних цифрових валют. 14% центральних банків уже займаються пілотними проектами. У Китаї перейшли до масового тестування валюти на роздрібних платежах, щоби запустити її в оборот вже з наступного року.

Розробка e-гривні розпочалася ще у 2016 році, під неї закладено законодавчу основу у законопроекті «Про законодавчі послуги». Нова криптовалюта в Україні буде доступна для використання як засіб роздрібних безготівкових платежів, для цільових соціальних виплат, розрахунків з цінних паперів та інших фінансових інструментів, корпоративних та транскордонних платежів, а також для отримання доходу. Навіть приблизні терміни входження в обіг цифрової гривні поки що не називаються.