Оновлений законопроєкт «Про віртуальні активи». Критика з боку фінансового керівництва України

Верховна Рада України на своєму сайті опублікувала удосконалений закон «Про віртуальні активи», який було ухвалено у 2020 році у грудні. 

Віртуальні активи – це закодована інформація, яка має вартість. Тобто це цифрові гроші, якими можна виконувати всі функції, що і в житті, тільки на цифрових майданчиках.

Законопроєкт «Про віртуальні активи» розглядає цифрові гроші як нематеріальні блага, які мають свою вартість і є засобом грошового обігу в країні. Оскільки Україна має великий потенціал у міжнародній цифровій економіці, ухвалення цього закону має сприяти легалізації біткоїну в Україні. Повинна з'явитися прозорість у роботі між державними банками та блокчейн-компаніями. Для залучення іноземних інвестицій в Україну, а також роботи іноземних крипто-компаній заохочуватимуть співробітництво шляхом усунення юридичних ризиків.

Відповідно до закону, в Україні мають бути вжиті заходи щодо регулювання у сфері цифрових грошей та активів, таким чином:

• Криптовалюта має бути юридично оформлена;
• Міністерство цифрової трансформації буде головним регулятором криптовалют, а Національний Банк та Національна комісія будуть уповноважені виконувати додаткові роботи, пов'язані з цінними паперами;
• Для легального надання криптовалютних послуг постачальники повинні пройти реєстрацію в спеціальних урядових органах з регулювання цифрових активів;
• Компаніям дозволятимуть легально зареєструвати блокчейн-бізнес відповідно до державного реєстру;
• Обмінники та біржі криптовалют працюватимуть лише за спеціальним дозволом від влади, який буде актуальним протягом року, якщо не буде порушень з боку сервісів;
• Користувачі, в обов'язковому порядку, повинні пройти процес верифікації KYC;
• Торгові майданчики, на яких не передбачена KYC верифікація клієнта, повинні виконувати її відповідно до законодавства;
• Включення нових технологій FATF до законопроєкту;
• Законопроєкт забороняє співпрацю з громадянами або юридично оформленими особами Російської Федерації на території України.

Оскільки головними регуляторами ринку цифрових коштів в Україні є: Міністерство цифрової трансформації, Національний банк та Національна комісія. Вони висловили своє невдоволення та критику щодо оновлення цього законопроєкту.

Національний Банк заявив, що в законі присутні величезні прогалини, безліч помилок і відсутність конкретики, які призведуть до плутанини. Оскільки цифрові гроші, відповідно до попередніх законів, не були платіжним засобом на території країни. Але, водночас, оновлення цього законопроєкту говорить про те, що заборони на будь-які транзакції, послуги та роботи з цифровими грошима, як такого – немає. Національний Банк побоюється, що такі нестиковки можуть призвести до тіньової системи оплати, яка не контролюватиметься самим Банком.

Національна комісія зазначила, що у новому законопроєкті немає чіткого розмежування повноважень між Міністерством цифрової трансформації, Національним Банком та Національною комісією та відсутній механізм впливу та координації у сфері цифрових активів. У законі немає ключового поняття «обороту цифрових активів», яке є основним і часто використовується в самому тексті. Також, типологія цифрових активів розписана не відповідно до «міжнародних практик Євросоюзу». У законі «Про віртуальні активи» згадується важлива роль інвесторів, проте відсутнє питання про їх захист та протидію шахраям.

Були також зауваження з боку юристів, спрямованих на термінологію та дефініцію. У Законопроєкті «Про віртуальні активи» розглядають цифрові гроші як нематеріальні блага, які мають свою вартість і є засобом грошового обігу в країні. Юристи, зазначили те, що вираз «є засобом грошового обороту країни» не дуже чітко, оскільки у законі, немає чіткого формулювання «кошти грошового обороту країни». Юристам Верховної Ради не сподобалося й те, що обмінники та біржі криптовалют працюватимуть лише за спеціальним дозволом, а не ліцензією.

У результаті було ухвалено рішення відправити на доопрацювання законопроєкт «Про віртуальні активи». Переглянути закон вирішили 13 липня 2021 року на пленарному засіданні Верховної Ради України