Litecoin – один з перших альткоїнів з відкритим вихідним кодом, створених на основі оригінального коду Bitcoin. Спочатку він був сильним конкурентом першої криптовалюти. Однак у міру того, як криптовалютний ринок розширювався, популярність Litecoin поступово знижувалася.
Володимир Зеленський підписав закон про цифрову гривню
Україна стала на крок ближчою до створення CBDC. Президент України підписав новий закон, який дозволить Нацбанку запустити власну цифрову валюту. На офіційній сторінці адміністрації президента заявили, що з ухваленням закону також з'явиться можливість створити регуляторну пісочницю, розвивати ринок фінансових послуг та впроваджувати інновації в економіці. Зміна законодавства посилить правила роботи для криптоіндустрії, при цьому закладе фундамент для екосистеми OpenBanking. Крім того, посилюються вимоги до банківських установ щодо внутрішнього капіталу та управління ризиками, розширюються повноваження Нацбанку, що має стабілізувати банківський сектор та покращити якість обслуговування.
Новий закон має назву «Про платіжні послуги» та був підписаний президентом 30 липня. Верховна Рада ухвалила цей законопроект 30 червня 2021 року з доопрацюваннями Міністерства цифрової трансформації. Раніше НБУ проводив опитування про е-гривню серед експертів бізнесу та фінансів та визначив напрями її використання.
Закон про цифрову гривню говорить:
- За допомогою проекту українські закони стануть адаптованішими до законодавства ЄС, що сприяє інтегруванню платіжної системи з європейською. В основі закону про криптовалюту в Україні враховано критерії європейських регуляторних актів.
- Центральний банк України отримає дозвіл на випуск «цифрової валюти Національного банку України». Буде створено платформу для тестування послуг для платежів, що передбачає тісну взаємодію влади з компаніями. Сформульовано поняття CBDC як "електронної форми грошової одиниці України, емітентом якої є Нацбанк". Цифрова гривня вважається таким самим законним засобом платежу, як і звичайна.
- Закон про криптовалюту 2021 передбачає захист прав споживачів. Встановлено вимоги щодо ідентифікації користувачів.
- З'являться нові учасники платіжного ринку. Платіжні послуги тепер можна отримати навіть у поштових або мобільних операторів. Небанківські установи зможуть відкривати грошові рахунки, випускати електронні кошти, здійснювати перекази.
- Стане можливим запуск концепції OpenBanking, яку планують запустити у 2033 році.
- Посилюється відповідальність за протиправні дії з метою профілактики кібершахрайства.
Документ визначає поняття «національних цифрових валют» та «електронних грошей», диференціюючи їх один від одного.
Фінансові установи змушені дотримуватись законодавства щодо протидії відмивання коштів. Щоб клієнту відкрити рахунок або надіслати грошовий переказ, він має надати свої персональні дані. Вимога KYC (Know Your Customer – англ. "Знай свого клієнта") спрямована на обмеження діяльності, пов'язаної з легалізацією доходів, отриманих злочинним шляхом. Роком раніше законодавці України затвердили закон «Про віртуальні активи», який має регулювати криптовалютні операції в країні, позначивши ці активи як нематеріальне благо. Криптоактиви як форма передачі цінності потрапляють під дію вимог AML-законодавства.
Регулювання криптоіндустрії здатне не лише обмежувати свободу дій учасників ринку, а й стимулювати його розвиток у довгостроковій перспективі, надавши українським криптовалютним компаніям доступ до банківських послуг та захищаючи права користувачів. Завдяки новизні індустрії Україна зможе гідно конкурувати з іншими країнами. Поки що деякі з сервісів обміну криптовалют заздалегідь запровадили додаткові вимоги до ідентифікації клієнтів. Ті, хто цього не зробив, мають серйозні зміни в роботі, щоб залишатися в правовому полі.
